Тарас Шевченко

Тарас Шевченко

03.09.2013 в 19:11 Корисно знати 393 0 Катюша

9 березня 2014 року Україна відзначатиме 200 років від дня народження Тараса Шевченка. Ця дата безпосередньо пов’язана з формуванням нової гуманітарної політики України, оскільки в її контексті протягом найближчого часу домінантною стає саме Шевченківська ідея.

Вона покликана виконати місію духовного єднання української нації шляхом актуалізації творчості Кобзаря в різних контекстах. Тож в основі гуманітарної політики України протягом найближчого часу лежатиме стратегія відзначення 200-ліття Шевченка.

За тим, як Україна відзначатиме ювілей свого національного генія, стежитиме весь світ. Щороку відзначають українці на своїй землі і в зарубіжжі річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.

ПОЕТ ПОВ’ЯЗАВ свою долю з долею України, яка постала перед ним поневоленою, сплюндрованою завойовниками з усіх сторін. Він виступив зі своїм полум’яним словом на її захист від поневолювачів, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази. Уявімо собі, що було б з нашим народом, з Україною, якби Господь не послав нам Шевченка, виразника голосу поневоленого народу.

«Возвеличу отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово», – писав він. І це слово, сповнене боллю за рідну Матір-Україну, за її долю, сповнене синівською любов’ю аж до пожертви, стало на той час і на всі часи надійним щитом нашого народу перед загарбниками нашої землі, які, як колись, так і тепер, в нових історичних умовах, з допомогою нових технічних засобів, зокрема інформаційних, замість збройних, намагаються зупинити процес національного самоусвідомлення нашого народу, нав’язати йому й надалі проросійський орієнтир.

Злякалась Шевченкового слова вся муштрована Росія – тюрма поневолених народів, і підняла на нього свій каральний меч, запроторила його на довгих десять років у «солдати» в Оренбурзький край, позбавивши його при тому права писати й малювати.

Розпинателі України не скорили, не могли зламати волелюбний дух патріота, який, будучи в неволі, писав: «Караюсь, мучусь, але не каюсь». Боялась його і російсько-більшовицька імперія зла, одягаючи його в одяг атеїста, інтернаціоналіста, строго цензуруючи програми Шевченківських концертів, вилучаючи із шкільних програм низку його творів, забороняючи читання його поезій біля пам’ятників Шевченкові в різних містах.

Автор матеріала
Поділитись в соціальних мережах
Прикріплення
Відсутні
Додаткові функції
Друкувати
Надіслати другові
Коментарі
avatar