Голокост – лихо століття

Голокост – лихо століття

29.01.2016 в 14:15 Події 342 0 MarynaBaldovska

27 січня 2016 року вчителі Олександрівської ЗШ І-ІІІ ступенів №1 школи провели разом зі своїми учнями заходи, присвячені дню пам’яті жертв Голокосту з метою поглиблення знань про Голокост як одну із найтрагічніших сторінок в історії людства, виховання почуття гуманності та сприяння формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах.

Ця пам’ятна дата була встановлена саме в цей день не випадково. 71 рік тому – 27 січня 1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів Освенцим, розташований в 70 кілометрах від Кракова. Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.

Під час проведення години пам’яті «Голокост – лихо століття» учні 9 класу розкрили поняття Голокосту як злочину проти людства, пригадали трагічні події масового знищення євреїв у Бабиному Яру, переглянули відеоролик про один із найбільших концтаборів Освенцим та спогади колишньої ув’язненої цього концентраційного табору. До глибини душі схвилювали присутніх рядки поезій про страхіття тих подій, про те, як знищували безневинних дітей, жінок, стариків.

Учні уважно слухали своїх вчителів, їх розповіді про злочини проти людяності, зачитали свідчення врятованих в’язнів концтаборів та таборів смерті. Про це не можна не говорити, це потрібно пам’ятати! Пам’ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам’яті , відстоювати гідність людини і докладати зусиль до недопущення геноцидів і злочинів проти людяності. Для багатьох народів незалежна Україна стала Батьківщиною. Мир і злагода – це головне , що нам потрібно сьогодні. Пам’ятаючи про трагедію минулої війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.

Голокост нам треба пам'ятати,
Адже пам’ять – то є наша совість.
Помилок таких не допускати,
Не писати геноциду повість.
Процвітай і слався, Україно мила!
Кращого життя ти, вірю, гідна,
В об’єднанні й мирі наша!
А вона нам зараз так потрібна!

Автор матеріалу – педагог-організатор Носенко Н.К.

Автор матеріала
Поділитись в соціальних мережах
Прикріплення
Відсутні
Додаткові функції
Друкувати
Надіслати другові
Коментарі
avatar