Відкритий урок
24.03.2015 в 15:54Мороз Л.М4290

Працюючи в напрямку розвитку пізнавальної активності молодших школярів на логопедичних уроках систематично застосовуються завдання, які стимулюють у дітей цікавість, активність, бажання змагатися, перемагати. Урок збагачений використанням різноманітних наочних та роздаткових матеріалів: схеми, малюнки, картки, ігри. Зразком втілення в роботу актуальних завдань є відкритий урок на тему: «Закріплення вимови звука [р] у сполученні з приголосними звуками. Звуко-буквений аналіз слів із збігом приголосних звуків. Складання речень за малюнками».

Підвищення пізнавальної активності
24.03.2015 в 15:40Мороз Л.М4560

Для формування у логопатів позитивної мотивації до занять, необхідно створити загальну емоційно-позитивну атмосферу, котра знизить тривожність і страх дитини допустити помилку, можливість попасти під нарікання і насмішки. Позитивне сприйняття навіть незначних досягнень дитини, психологічна підтримка у вигляді похвальних слів і дотиків сприяє емоційному комфорту і психологічній рівновазі. Широке використання ігор і цікавих прийомів на заняттях (смішні малюнки, ігрове формулювання завдань і вправ, загадки і т. д.) не тільки запобігають виникненню нудьги, але й спонукають появі збудження інтелектуальних емоцій логопатів: здивування, новизна, сумніви, досягнення. Оптимальний для дитини темп і змістовна насиченість занять, чередування розумової напруги і відпочинку, попереджувальна або швидка і доступна допомога логопеда при складнощах, ситуаціях успіху – все це формує оптимістичний настрій, відчуття радості і задоволення від роботи на логопедичному занятті.

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів
11.03.2015 в 08:50Мороз Л.М14070

Зміни життя в сучасному світі потребують і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу. Вчені-дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають стати питання розвитку особистості школяра, його творчих здібностей, інтересу до навчання, формування бажання і вміння вчитися. Мета даної статті полягає у висвітленні теоретичних підходів до розвитку пізнавальної активності молодших школярів. Психологічні особливості молодших школярів, їх природна допитливість, чуйність, особлива прихильність до засвоєння нового, готовність сприймати все, що пропонує вчитель, створюють сприятливі умови для розвитку пізнавальної активності. А що таке пізнавальна активність? З психологічної точки зору пізнавальна активність – це міра розумового зусилля, спрямована на задоволення пізнавальних інтересів індивіда. Як педагогічне явище, пізнавальна активність є двостороннім взаємопов’язаним процесом: з одного боку, це форма самоорганізації і самореалізації учня, з другого – результат цілеспрямованих зусиль педагога в організації пізнавальної діяльності учня. Для чого ж формувати пізнавальну активність у молодших школярів? Відповіддю на це питання можуть стати слова російського психолога і педагога Л. В. Занкова, який зазначав, що «всебічний розвиток, духовне багатство не може бути досягнуто з примусу. Справжнє духовне багатство складається тоді, коли людина сама тягнеться до знань, до науки, до мистецтва». Пізнавальна активність є основою практично будь-якої діяльності, в тому числі, й навчальної. Для вчителя не є секретом, що низький її рівень стає на перешкоді ефективної організації освітнього процесу, зокрема, і в початковій школі. Як показує практика, знання, отримані в готовому вигляді, як правило, викликають труднощі учнів у їх застосуванні при поясненні спостережуваних явищ і вирішення конкретних завдань. У такому випадку можна говорити про формалізм у навчанні, у засвоєнні знань, свідченням якого є відрив завчених учнями теоретичних положень від уміння застосувати їх на практиці. П

Про себе
10.03.2015 в 16:00Мороз Л.М4650

Мороз Людмила Миколаївна 01.02.1970 року народження. Навчалась в Кіровоградському державному педагогічному інституті з 1987 по 1991р. Спеціальність «Педагогіка і методика початкового навчання». Кваліфікація – учитель початкових класів. Навчалась в Кам’янець – Подільському національному університеті з 2006 по 2008р. Спеціалізація «Дефектологія. Логопедія». Професійні права – робота за фахом логопеда. Працюю в ЗШ I-III ст. №1 з 1997р. Напрямок роботи: «Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на логопедичних уроках».