"Гірські породи. Їх значення для людини"

"Гірські породи. Їх значення для людини"

20.08.2017 в 19:25 Семеніченко Л. О. 1043 0 MarynaBaldovska

Природознавство

1 клас

ТЕМА: Гірські породи. Їх значення для людини.

МЕТА: - сформувати в учнів елементарні поняття «гірські породи», «мінерали», «корисні копалини»; ознайомити з найвідомішими гірськими породами, корисними копалинами, їх різноманітністю у природі; виробляти уявлення про значення гірських порід у природі і цінність для людей: розвивати спостережливість, вміння порівнювати, самостійно робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до неживої природи, гордість за багатства своєї Батьківщини, бажання ощадливо використовувати корисні копалини.

Обладнання: колекція гірських порід; лупа; картки з зображенням шахт, кар’єрів, кольорові картки для формування груп, картки «Що зайве», зошит з природознавства, підручник.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний момент.

ІІ. Фенологічні спостереження. Вправа «Погода».

1. Відповідно до повідомлень чергових синоптиків діти роблять позначки у календарі спостережень, коротко розповідають про стан неба, про сонце, вітер, температуру повітря.
2. Гра на увагу « Сонечко сяє, дощик іде, вітер шумить». Якщо вчитель говорить «Сонечко сяє» - діти протягують руки вперед і показують, як сяє сонечко пальчиками. Якщо вчитель говорить «Дощик іде», діти плескають руками, а якщо «Вітер шумить», то імітують руками, як рухається вітер.

IIІ. Актуалізація знань учнів.

1. Повторення про живу і неживу природу. Технологія методу «Прес».
а) «Я вважаю…» б) «… тому що… » . Діти називають предмети живої, неживої природи, а також предмети, зроблені руками людини.
2. Розв’язування логічних завдань. «Що зайве?». Вчитель показує картки, а діти пояснюють, який предмет зайвий і чому.
Пояснення дітьми, що вони запам’ятали про сонце, повітря, воду і грунт.
Сонце – дає тепло, світло, енергію, життя, красу, можливість зростання.
Повітря – невидиме, без запаху, прозоре, безбарвне.
Вода – рідка, тверда, газоподібна, текуча, прозора, без запаху.
Грунт – у ньому є поживні речовини, вода, повітря, тобто є все, що потрібно для росту рослин.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Мотивація навчальної діяльності учнів. Створення проблемної ситуації.
1.Поділ дітей на групи за допомогою кольорових фішок.
Вчитель кладе кожній дитині на парту кольоровий прямокутничок (червоний, синій, жовтий, зелений, оранжевий). За кольором діти об’єднуються в групи.
2. Кожній групі вчитель дає завдання – 2 картинки, по яких учні повинні визначить, про що піде мова на уроці далі, скласти кілька речень за малюнками.
Представник кожної групи показує картки і говорить речення, а учні групи доповнюють відповідь.

V. Опрацювання нового матеріалу

Вчитель:
- Отже, тема нашого уроку гірські породи, корисні копалини, їх охорона.
Ці знання вам необхідні, тому що ви майбутнє нашої країни, і кому як не вам будувати наше господарство і берегти його.

1 група: Під шаром грунту залягають породи – пісок та глина. Пісок – універсальний будівельний матеріал, видобувають у кар’єрах, складається часто з майже чистого мінералу кварцу (речовина – діоксид кремнію).Є річковий, морський, гірський, яровий.

2 група: нафта - темного кольору, рідка, масляниста, як олія. В народі її називають чорним золотом, земляним маслом, рідким золотом. Якщо у воду потрапила нафта, то на поверхні води утворюється плівка, яка не пропускає повітря і із-за цього гине дуже багато морських мешканців. Нафта і газ - горючі корисні копалини. На території України поклади нафти є у Передкарпатті, у Дніпровсько-Донецькій областях та на шельфі Чорного і Азовського морів.

3 група: Граніт – використовують для мощення доріг, одержання щебеню. Будівельний матеріал. Сірі граніти, рожеві та рожево – сірі, червоні. Використовують при оформленні будинків,набережних, ними облицьовують пам’ятники. Граніт твердий, складається з різнокольорових зернинок: рожевих, сірих, блискучих, жовтих, не має запаху. Зернини не можемо розділити, бо вони міцно з’єднані. Рожеві, червоні і сірі зернини – це польовий шпат, білі й жовті – кварц, блискучі – слюда. Граніт складається з менших речовин, а ці речовини називаються мінералами. Різні гірські породи утворилися з мінералів.

4 група: Кам’яне вугілля тверде, темне на колір, не має запаху, воно важче за воду, горить. Щоб потрапити в наші оселі і зробити їх затишними і теплими, вугілля проходить великий шлях, видобувають його з-під землі мужні і сильні люди, професія яких – шахтарі. Основні його запаси сконцентровані у Донецькому басейні (Донбасі), що розташований на сході країни. Там є різні види кам'яного вугілля: енергетичне, антрацит (який має найбільшу теплотворну здатність), коксівне (що служить паливом для металургійної промисловості).

Поклади бурого вугілля зосереджені в основному в Дніпровському басейні, родовища якого розкидані в Житомирській, Черкаській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях. Найбільшим є Олександрійське родовище. Вугілля там залягає близько до поверхні, а тому видобувається відкритим способом.
Його як паливо використовують ТЕС і місцеве населення.

5 група: Кам’яна сіль – важливий харчовий продукт. Історики свідчать, що ще до нашої ери люди могли отримувати цей життєво важливий мінерал шляхом випаровування його із солоної ропи Торських і Бахмутський озер, розташованих на місці розвіданого згодом Артемівського родовища кам'яної солі. Підприємство «Артемсіль» виробляє харчову та кормову сіль, сіль для промислової переробки, сіль для ванн, йодовану сіль, сіль з антизлежувачем та навіть сувеніри та світильники з солі, що володіють гарним терапевтичним ефектом.

VІ. Фізкультхвилинка.

Релаксація. Звучить аудіозапис мелодії «Звуки природи».
– А зараз ми вирушаємо до теплого і ласкавого моря, адже у ці холодні дні нам так хочеться тепла… Вирушаймо всі до моря, відпочиньмо, дітвора. Уявіть себе на березі моря. Повіває теплий літній вітерець. Пісок чистий, ніби просвічує крізь пінисту воду. Роззуваємося і йдемо берегом босоніж. Хвилі лагідно торкаються наших ніг, ніби вітаються з нами. Море завжди має велику притягальну силу. Ви дивитесь на море, і відчуття впевненості та спокою наповнює вашу душу. Втома зникла, ви наповнились світлом, радістю… І ось ми знову в класі.

– Отже, гірські породи – це природні скарби. Серед гірських порід є корисні копалини. Що означають слова «корисні» і «копалини»? (Це люди видобувають їх і вони корисні для людини у її житті).

1. Доповнення вчителя : гірські породи – це тіла неживої природи, їх створила сама природа за багато мільйонів років, вони знаходяться в Землі, або на її поверхні. Вчитель показує ще торф, графіт, крейду.

VІІ.Осмислення учнями знань.

1.Розгляд учнями зразків корисних копалин (з шкільної колекції ), висновки.
2. Робота з підручником. Читання вчителем статті: «Що таке гірські породи».

Обговорення.
- Які корисні копалини називають горючими? (Горючими корисними копалинами називаються копалини, які добре горять і виділяють багато тепла).
- Наведіть приклади горючих корисних копалин. (Нафта, природний газ, кам’яне вугілля, торф, буре вугілля).
- Наведіть приклади нерудних корисних копалин. (Кухонна сіль, глина, пісок, крейда, гіпс, графіт).
- Що називають родовищем корисної копалини? (Місце, де залягає багато корисної копалини).
- Хто такі геологи?
- Отже, ми з вами з’ясували, що таке гірські породи,і розглянули їх, а тепер все це знадобиться під час роботи в зошитах.

3. Робота в зошитах.

- Відкрийте зошити на сторінці, де йде мова про гірські породи.
а) обведи простим олівцем гірські породи: граніт, вугілля, пісок, сіль.
б) з’єднай стрілочками предмет і гірську породу, яку використовують для його виготовлення.
в) продовж речення, вибравши відповідне слово:
-гірські породи, які залягають глибоко в надрах, видобувають у…(шахтах)
- гірські породи, які залягають біля поверхні, видобувають у …(кар’єрах)

4. Слово вчителя про охорону гірських порід.

- В Україні є понад 90 різних корисних копалин. Але як же ми повинні використовувати ці гірські породи? (Корисних копалин дуже багато, але ми повинні їх економити, щоб вистачило наступним поколінням).
- А чому потрібно економити? (Тому, що їх стає менше, а на їх утворення іде мільйони років, також з часом стає менше рослин і тварин, і скоро зовсім не буде з чого їм утворюватися).

VІІІ. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».
- Що нового дізналися?
- Які нові терміни запам’ятали?
- Які нові поняття засвоїли?
- Що вам сподобалося?
- Що викликало труднощі?

Автор матеріала
Поділитись в соціальних мережах
Прикріплення
Відсутні
Додаткові функції
Друкувати
Надіслати другові
Коментарі
avatar