Формування інформаційної компетентності та розвиток критичного мислення

Формування інформаційної компетентності та розвиток критичного мислення

21.08.2017 в 19:38 Андрущенко В.І. 198 0 MarynaBaldovska

Сучасний урок має активізовувати мислення, спонукати учнів до дослідження навчального матеріалу, виховувати серйозне і відповідальне ставлення до пізнання. Вчитель покликаний виховати людину перспективну, ділову, здатну поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність. Для досягнення цієї мети необхідно обрати таку технологію навчання, за якої скорочується або і зовсім зникає відстань, яка була завжди між учителем та учнем, тобто учень стає не об’єктом навчання, а його суб’єктом, а сам процес спрямовується на окрему особистість, враховуючи її бажання, уміння і творчі можливості.

Тривалий час працюю над проблемою «Формування інформаційної компетентності на уроках української мови та літератури». Метою моєї діяльності є створення такої освітньої технології, де визначальним був би індивідуальний підхід, поєднання індивідуальної форми роботи з груповою, використання інноваційних технологій, які зорієнтовані на розвиток критичного мислення особистості, її творчих здібностей. Така освітня технологія дає можливість конструювати різні варіанти уроків, де кожен учень організовує свою діяльність в залежності від своїх індивідуальних особливостей.

Досвід викладання показує, що найбільший результат приносять ті уроки, на яких учні постають перед проблемою і самі намагаються її розв’язати. Момент пошуку і дослідження має бути присутнім на кожному уроці. За такої умови виникає ситуація обговорення проблеми, тобто дискусія.

Переконуюсь щораз у тому, що не може бути аудіювання заради аудіювання, читання заради читання, письма заради письма. Кожен з цих видів завдань повинен носити комунікативний характер, а для цього в учнів намагаюсь розвивати критичне мислення, яке передбачає здійснення усвідомленого судження. Цьому сприяють організація дослідницької діяльності на уроках літератури, використання проектів, методики критичного мислення, інноваційних технологій, електронних презентацій та відеоматеріалів, основною вимогою для яких є неодмінна діалогічність, пошук нового, розвиток мислення та мовлення учнів.

Під час вивчення роману «Тигролови» в 9 та 11 класі використовую елементи критичного мислення: асоціативні ланцюжки, діаграми Венна, учнівські дослідження на тему:«Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі Івана Багряного «Тигролови». Учні створюють творчі роботи на теми: «Головний герой роману сильний тип української людини», «Сміливі завжди мають щастя».

Вивчаючи біографії Котляревського та Т.Г.Шевченка у 9 класі, учні створюють електронні презентації, індивідуально працюючи з додатковою літературою над поглибленням вивченого з життя і творчості письменника. Під час таких презентацій на уроці у класі активізується пізнавальна діяльність всіх учнів. До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка учениця 5 класу Дорошенко Настя та учениця 11 класу Задорожня Інна здобули перемогу у районному конкурсі знавців творчості Шевченка.

Вивчаючи роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша у 9 класі, використовую діаграми Венна для порівняльної характеристики головних героїв Кирила Тура і Шрама та Т-схеми. На уроках постійно присутня інтрига, пошук, новизна.

Більший інтерес до пошукової роботи виникає в учнів, коли виучувану тему пов’язано з краєзнавчим матеріалом. Під час проведення уроків літератури рідного краю ознайомлюю учнів із творчою спадщиною письменників Олександрівщини та поглядом на неї сучасної літературної критики.

Цікавим і змістовним був урок літератури рідного краю у 9 класі за оповіданням Олександра Жовни «Маленьке життя» під назвою «Маленьке життя - великий подвиг». На уроці використано різні методи і прийоми: групова робота, діаграми Венна, створення ілюстративного матеріалу, асоціативні вправи, літературний диктант та відеоматеріали (фрагмент кінофільму режисера Олександра Жовни за оповіданням «Маленьке життя»).

Вчу учнів визначати жанри лірики, характеризувати роль тропів у створенні самобутнього художнього колориту про рідний край; виховую любов до рідної землі, свого селища, отчого порогу. На уроках літератури рідного краю розвиваю в учнів здібності виразного читання творів, формую їх акторську майстерність, прилучаю до написання власних творчих робіт.

Домінуючими формами на таких заняттях є усні журнали, літературні екскурсії, диспути, проектна дослідницька діяльність, творчі зустрічі з поетами Олександрівщини: Анатолієм Кримським, Наталією Купчинською, Юлією Білюченко, Оксаною Шпирко, Іриною Кримською, Валерією Ульянченко, прозаїками та гумористами Світланою Тимко, Віктором Шевченко, Василем Білошапкою.

Використовую такі методи і прийоми інноваційного викладання літератури рідного краю: повідомлення на основі дослідження, спостереження за художньою формою твору, написання творчих робіт, літературні, хронологічні диктанти та інше. Учні відвідують літературні студії, гуртки, беруть участь у конкурсах читців, на кращу творчу роботу, пишуть вірші, друкуються в періодиці.

У своїй роботі використовую творчу спадщину Сухомлинського, проводжу відкриті уроки, ділюся досвідом роботи на районних методичних об’єднаннях. Під час проведення уроку критичного мислення з української літератури у 10 класі на тему: «Проблеми батьків і дітей у повісті «Кайдашева сім’я »І.Нечуя-Левицького» використовую поради Сухомлинського у ставленні до людей похилого віку, батьків.

Створення проблемної ситуації на уроці відіграє важливу роль у розвитку пізнавальних потреб і мислення учнів. Поштовхом для виникнення такої ситуації, яка спонукає до дослідницької роботи над текстом є правильно сформульоване проблемне запитання. Воно передбачає різні відповіді і водночас має бути посильним, щоб учень міг сам упоратися з ним. Моє завдання як учителя в процесі підготовки до уроку сформулювати питання, яке сприяло б створенню проблемної ситуації. Передусім, з’ясовую рівень прочитаності тексту учнями, перед аналізом твору пропоную учням виконати завдання літературного диктанту, продовжити речення, розгадати кросворд, скласти асоціативний ланцюжок.

Так, наприклад, під час вивчення повісті Івана Франка «Перехресні стежки» пропоную завдання літературного диктанту, коментоване читання з аналізом уривків твору, роботу в групах за картками. Досвід показує, що учні не відразу знаходять відповідь на поставлене питання, але кожен має право на власну думку і ставити такі питання необхідно, оскільки вони спрямовують школярів на пошукову роботу протягом усього вивчення творів. До проблеми звертаємося декілька разів під час уроку, для її розв’язання ставлю ряд допоміжних запитань.

Актуальність упровадження у практику роботи формування інформаційної компетентності на уроках української мови та літератури пояснюється змінами у суспільному житті. Одним із критеріїв, що визначає потребу вивчення художнього твору в школі є його виховний потенціал. Національна література покликана виховувати в учня такі риси особистості, як патріотизм, милосердя, толерантність, здатність до співчуття, високу духовність, освіченість, бажання розвивати свій талант.

Під час проведення відкритого виховного заходу на тему «Єдина родина в центрі України», присвяченого 75 річниці утворення Кіровоградської області формую в учнів толерантне ставлення до людей інших національностей, терпимість, національну гідність, любов до рідного краю.

Під час проведення уроку на тему «Вчимося бути справжніми українцями» використала елементи тренінгу, учні під час виконання вправи «Сонечко» висловлювали свої думки на тему: «Що значить бути справжніми громадянами своєї держави».

Вважаю, що позитивний бік формування інформаційної компетентності на уроках української мови та літератури в тому,що учень не є пасивним спостерігачем, а стає активним учасником навчального процесу. На уроках використовую різні тестові завдання, спрямовуючи учнів на підготовку до ЗНО.

Результат своєї роботи бачу в учнях, які стали переможцями районної олімпіади з української мови та літератури: Мартьянова Анна(10 клас), Дудник Ольга; конкурсу імені Петра Яцика: Скрипник Юля, Мартьянова Анна(10 клас), Безсмола Ірина(11 клас). Учениця Скрипник Юлія була слухачкою МАН, здобула перше місце на районному етапі конкурсу науково-дослідницьких робіт МАН з теми «Діалектна лексика у «Словарі української мови Б. Грінченка». Учні 11 класу Безсмола Ірина та Шевченко Євгеній є слухачами МАН і працюють над науковими роботами під моїм керівництвом з таких тем: «Назви підприємств та організацій смт Олександрівка», «Аналіз поезій Барабаш С.Г. за збіркою «Золоті причали». На обласному конкурсі МАНу Безсмола І. здобула 3 місце, а Шевченко Є.-2. На ІІІ обласному етапі ІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім.. Т.Г.Шевченка Дорошенко А., учениця 5 класу, виборола 1 місце. Мої учні-випускники Скічко Юлія та Єлизавета Красніченко закінчили філологічний факультет КДПУ імені Винниченка, працюють вчителями.

Цікава стаття в газеті, телепередача, нова книга наштовхують на вибір оригінального прийому розгляду програмової теми, щоб кожен урок вчив вихованців здобувати знання самостійно. Напередодні ЗНО майстерність вчитися самостійно, під контролем вчителя є однією з головних вимог сучасної освіти.

Автор матеріала
Поділитись в соціальних мережах
Прикріплення
Відсутні
Додаткові функції
Друкувати
Надіслати другові
Коментарі
avatar